Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безпорадний — (неспроможний що н. зробити), безсилий, безрадний … Словник синонімів української мови
безпорадний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безвихідний — а, е. 1) Такий, з якого немає виходу, не можна вийти. || Постійний (про перебування де небудь). 2) перен. У якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний. || Глибокий, нерозважний (про почуття та ін.). Безвихідна ситуація … Український тлумачний словник
беззахисний — а, е. 1) Який не має захисту, оборони. 2) Який не може захистити себе; безпорадний, безпомічний … Український тлумачний словник
беззбройний — а, е. 1) Який не має зброї; неозброєний. 2) перен. Позбавлений засобів захисту від кого , чого небудь; беззахисний, безпорадний … Український тлумачний словник
безпомічний — а, е. Нездатний сам собі допомогти, захистити себе; безпорадний, безсилий. Безпомічна стара … Український тлумачний словник
безпорадність — ності, ж. Стан за знач. безпорадний … Український тлумачний словник
безпорадно — Присл. до безпорадний … Український тлумачний словник
безрадний — а, е, діал. Безпорадний … Український тлумачний словник
недорікуватий — а, е. 1) Який має дефект мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки, слова, або який просто неправильно й нечітко вимовляє звуки, слова. || у знач. ім. недорі/куватий, того, ч. Те саме, що недоріка 1). 2) перен., розм.… … Український тлумачний словник
